Pisum sativum (горох посівний) характеризується зниженим рівнем конкурентної спроможності щодо сегетальної флори, що особливо виражено на початкових етапах органогенезу. Внаслідок уповільнених темпів стартового росту та низького габітусу культури, високий рівень забур’яненості посівів може призводити до зниження урожайності на 30–50%, а в окремих випадках — унеможливлювати процес прямого комбайнування через полягання вегетативної маси.

Специфіка хімічного захисту культури детермінована вузьким діапазоном фізіологічної стійкості до дії гербіцидів. Природним захисним механізмом рослини виступає епікутикулярний восковий шар, збереження цілісності якого є критичним фактором безпеки. Будь-яке відхилення від регламенту внесення, ігнорування фази розвитку або невідповідність метеорологічних умов призводять до прискореної транспірації препарату в тканини, що спричиняє гостру фітотоксичність та інгібування вегетаційних процесів.

Ґрунтовий захист: превентивна стратегія контролю

Стратегія досудового контролю бур’янів класифікується як найбільш доцільна з точки зору безпеки культури, оскільки вона виключає безпосередній контакт діючої речовини з асиміляційним апаратом рослини. Внесення ґрунтових гербіцидів забезпечує формування токсичного екрану у верхньому горизонті ґрунту, що інгібує проростання насіння однорічних злакових та дводольних видів бур’янів.

Базовими діючими речовинами, що застосовуються в посівах гороху, є прометрин, тербутилазин та С-метолахлор. Ефективність ґрунтової схеми корелює з сукупністю абіотичних та едафічних факторів:

• Гідротермічний режим. Активація діючої речовини та її гомогенний розподіл у ґрунтовому розчині можливі виключно за умови наявності продуктивної вологи. В умовах водного дефіциту біологічна ефективність препаратів суттєво знижується.
• Структурний стан ґрунту. Агротехнічні вимоги передбачають наявність вирівняної поверхні поля з дрібногрудкуватою структурою. Наявність великих аґрегатів ґрунту або рослинних решток порушує цілісність гербіцидного екрану.
• Гранулометричний склад ґрунту. На ґрунтах легкого гранулометричного складу (піщаних, супіщаних) з низьким вмістом гумусу існує вірогідність вертикальної міграції (промивання) препарату в зону розміщення насіння під час інтенсивних опадів, що може спричинити фітотоксичне пригнічення сходів.

Страхові гербіциди: диференціація стратегій захисту

При плануванні системи захисту під час вегетації необхідно здійснити вибір між препаратами контактної та системної дії, базуючись на аналізі видового складу бур’янів та структурі сівозміни.

Стратегія контактної дії (Бентазон). Механізм дії препаратів на основі бентазону обмежується впливом на вегетативні органи рослин, що піддалися безпосередній обробці. Відсутність ґрунтової персистенції (післядії) дозволяє висівати будь-яку культуру в наступній ротації сівозміни. Обов’язковою умовою забезпечення ефективності є досягнення повного покриття листкової поверхні цільових об’єктів робочим розчином. Дана стратегія рекомендується для короткоротаційних сівозмін.

Стратегія системної дії (Імазамокс/Імазапір). Застосування інгібіторів ALS (група імідазолінонів) забезпечує комплексний контроль злакових та дводольних компонентів забур’яненості, включаючи наступні хвилі сходів (завдяки ґрунтовій активності). Проте, використання даної групи препаратів пов’язане з низкою обмежень:

• Тимчасове інгібування росту. Можлива реакція культури у вигляді хлорозу («жовтий спалах») та ретардації ростових процесів тривалістю 10–14 діб, що зумовлено необхідністю метаболізму діючої речовини.
• Обмеження у сівозміні. Імідазолінони характеризуються тривалим періодом напіврозпаду. Висів чутливих культур (зокрема, Beta vulgaris, Brassica napus, овочевих культур) у наступному вегетаційному сезоні після застосування імазамоксу є неприпустимим через ризик фітотоксичної післядії.

Фактор епікутикулярного воску: фізіологічний бар’єр

Листкова пластина гороху вкрита шаром воску, який виконує функцію гідрофобного бар’єру, запобігаючи надмірній інфільтрації хімічних агентів у мезофіл. Збереження морфологічної цілісності цього шару є імперативною умовою безпечного застосування гербіцидів.

Категорично забороняється проведення обробки у разі пошкодження воскового нальоту внаслідок атмосферних явищ (злива, град, вітрова ерозія) або ентомологічного пошкодження. За таких умов проникність покривних тканин зростає експоненціально, що призводить до виникнення хімічних некрозів навіть при застосуванні селективних препаратів. Також регламентовано дотримання температурного режиму в діапазоні +12…+20°C. При підвищенні температури понад +25°C спостерігається стоншення воскового шару та прискорення метаболізму, що підвищує ризик інтоксикації.

Несумісність компонентів: бакові суміші та грамініциди

Однією з найпоширеніших причин масового ураження посівів є порушення регламенту приготування бакових сумішей. Суворо не рекомендується поєднання протидводольних гербіцидів (зокрема на основі бентазону) з грамініцидами в одній робочій суміші.

Це зумовлено хімічною природою формуляцій:

1. Грамініциди переважно випускаються у формі концентратів, що емульгуються (КЕ), і містять у складі ліпофільні розчинники та ад’юванти, функціонально призначені для розчинення воскового шару злакових бур’янів.
2. При нанесенні такої суміші на посіви гороху, розчинник грамініциду деструктурує захисний епікутикулярний шар культури.
3. Це забезпечує безперешкодний доступ для протидводольного компонента, який проникає в тканини у летальній концентрації, викликаючи некротичні ураження.

Для забезпечення безпечного контролю злакового та дводольного компонентів забур’яненості необхідно дотримуватися часового інтервалу між обробками тривалістю не менше 5–7 діб.

Регламент застосування (Технологічна карта)

Суворе дотримання фенологічних фаз розвитку культури є ключовим фактором забезпечення селективності.

Наші рекомендації

Ефективна система захисту Pisum sativum базується на пріоритетності збереження фізіологічної активності культури. Моніторинг стану епікутикулярного воску, відмова від застосування агресивних бакових сумішей та суворе дотримання температурного регламенту дозволяють здійснювати контроль сегетальної рослинності без втрати продуктивності посіву. Для забезпечення технологічної безпеки рекомендується придбання сертифікованих засобів захисту, зокрема можливий вибір якісного препарату як гербіцид для гороху від авторизованих виробників, за умови попередньої консультації з фахівцями щодо сумісності компонентів.